Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертлюг, -га, м. Неподвижный винтъ, на которомъ что нибудь вращается. Cм. верклюг.
Кам'яничин, -на, м. Обитатель города, каменнаго дома. Ой земле, земле, ти справді ж проклятая! Тільки турчину-кам'яничину на сребро, на злото весьма багатая. ЗЮЗО. I. 11. (Прилож.).
Кошлатити, -лачу, -тиш, гл. = кошлати.
Кулак, -ка, м. Кулакъ. Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. Піде було по-за спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. Левиц. І. 7. Ум. кулачок. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п.
Подружка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Прикохати, -хаю, -єш, гл. Присмотрѣть за чѣмъ, съ любовью позаботиться о всемъ необходимомъ (для дѣтей, животныхъ, растеній). На усю садибу їх, на усе житов'я пала пустиня: і на ту хату нову, не біляну давно, неприбрату; на той город не скопаний, не обсіяний; той садок не прикоханий. МВ. (О. 1862. І. 97).
Рабівництво, -ва, с. Грабежъ, грабительство.
Розсмикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розсмикатися, -каюся, -єшся, гл. Раздергаться. Драг. 79.
Рокиточка, -ки, ж. Ум. отъ рокита.
Сімня, -ня, с. = сім'я. Поле не оране, сімня не міряне; хто сіє, той розуміє. Ном. № 472.