Арешта́нтська. Мѣсто заключенія, арестантская.
Воро́б'я, -б'я́ти, с. 1) = Гороб'я. 2) Маленькій ребенокъ (шутливо-ласкательное). Ум. Вороб'я́тко. А старая єго мати на кріселку сидить, маленькоє вороб'ятко на руках держить.
Дру́жно нар. Дружно, въ согласіи. З хазяїном я жив дружно. Ум. дружне́нько. Жили дружненько ті дві жінки, мов би куми або ятрівки.
Кавуля, -лі, ж. Названіе кукушки. Зозуле-кавуле! чи довго ще мені у батенька, у матінки жити? Новц.
Письмацтво, -ва, с.
1) Грамотность.
2) Плохое сочинительство.
3) соб. Плохіе писатели. Письмацтво дике.
Порізнити, -ню́, -ни́ш, гл. Раздѣлить, разрознить. Ото ж порізнили мене з братом, то ми й живемо собі кожен особше. Неситії ксьондзи, магнати, нас порізнили, розвели. Неволя порізнила дітей одних батьків.
Прачкарня, -ні, ж. Прачешная.
Ринва, -ви, ж. 1) Водосточная труба. Ой стану я під ринвою, з ринви вода ллється. з дощу та під ринву. Изъ огня да въ полымя. 2) Въ водяной мельницѣ: сбитый изъ досокъ желобъ, по которому вода изъ лотоків течетъ на колесо. яло́ва, пуста ри́нва. Желобъ, по которому спускаютъ излишнюю воду. Ум. риновка.
Садити, -джу́, -диш, гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. 3) — гайдука. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука.
Сорочина, -ни, ж. Рубашка. Зося посадила коло себе хлопчика в білій сорочині.