Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вербина, -ни, ж. 1) Одно вербовое дерево. КС. 1883. XI. 510. Не стій, вербино, роскидайся. Мет. 159. 2) Вербовое дерево. Стіни з вільхи та вербини. Щог. Сл. 99. Ум. вербинка. Мнж. 30.
Воловодитися, -джуся, -дишся, гл. Имѣть съ кѣмъ продолжительныя хлопоты.
Дощува́тий, -а, -е. Дождливый. Дощувате літо. Черк. у.
Квіт, -ту, м. 1) Цвѣтокъ. Зацвіла калина у лузі та пустила квіти. Макс. Діточки мої, квіти мої! пов'яли ви у зеленочку. МВ. І. 46. 2) в квіти = квітка 4. Зав'язала голову новою хусткою, все чорною і краї в квіти. Св. Л. 76.
Наро́спальці нар. Въ сердцахъ.
Страсть, -сти, ж. Страсти, вечернее богослуженіе въ страстной четвергъ. Був я на страсті. Ном. № 12832.
Цапок, -пка, м. 1) Ум. отъ цап. Козликъ, козленокъ. Шух. І. 211. Бігла кізонька льодком, льодком, а за нею цапок слідком, слідком. Грин. ІІІ. 553. 2) Волъ такой же, какъ и орел (Cм.), но съ меньшими рогами. КС. 1898. VII. 45. 3) = обіручний столець. Вх. Лем. 441. Cм. обіручний.
Чорноусий, -а, -е. Чорноусый. Шевч. 487. Ой козаче чорноусий, чого в тебе жупан куций? Н. п.
Шпараґи, -раґ, ж. Раст. Спаржа, Asparagus officinalis.
Щавлик, -ку, м. Ум. отъ щавель.