Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрівітня

Дрівітня, дрівотня, дрі́вутня, -ні, ж. Бревно, на которомъ рубятъ дрова, а также и мѣсто, гдѣ оно находится. Хлопці щось робили та й покинули сокиру, устромивши у дрівотню. Кост. (О. 1862. VI. 46). На дрівітні дров ні поліна. ЗОЮР. І. 220. А турки, що тріски на дрівітні, валяються кучами. ЗОЮР. L 291. Чи пересуне що, чи переложить, а сама зирк із комори на дрівотню. Кв. II. 160.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІВІТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІВІТНЯ"
Веселість, -лости, ж. Веселость, веселіе. Наробили там крику та сміху, радости та веселости. МВ. І. 114. Дай вам, Боже, в стайниці радість, в хижі веселість. Гол. II. 2.
Єлівни́к, -ка, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для молодого и недойнаго рогатаго скота. Шух. І. 185.
Жо́лу́дик, -ка, м. Ум. отъ жолудь.
Начорнити, -ню́, -ни́ш, гл. = начорнити.
Пасербиня, -ня́ти, с. Дитя отъ перваго брака мужа или жены.
Повивертатися, -таємося, -єтеся, гл. 1) Опрокинуться (о многихъ). 2) Вывернуться на изнанку. Рукава повиверталися. 3) Разлечься (о многихъ). Усі понаїдались і повивертались та й не встають. Рудч. Ск. 59.  
Полій, -лія, м. 1) Вода поверхъ льда. Мнж. 189. Не можна річку переїхать: полій пішов по льоду. Новомоск. у. 3) Раст.: а) Mentha aquatica L. ЗЮЗО. І. 128; б) Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. І. 128.
Світити, -чу́, -тиш, гл. 1) Свѣтить. Сонце світить. Ном. № 236. Ой місяцю, місяченьку і ти, зоре ясна! Ой світіть там по подвірю, де дівчина красна. ЗОЮР. II. 141. світити в о́чі. Льстить. Св. Л. 228. Пан тільки в очі світив, що лучче було б, як би він гудив. Св. Л. 92. 2) Зажигать. Та світи вже свічку, нічого не видко. 3) Въ карточной игрѣ: а) быть козыремъ. Король жировий світить. Голяк масти, черва світить — игра словъ, насмѣшка надъ бѣднякомъ. Ном. № 1526. 6) Открывать козыря. Світи козиря. КС. 1887. VI. 471. 4)волосом. О замужней женщинѣ: ходить съ непокрытой головой. Левиц. І. 1. 279. 5)голово́ю. Быть дѣвушкой. Що жінкою, то не дівкою, не світити голівкою. Грин. III. 297. 6)тілом. Показывать обнаженное тѣло.
Трусій, -сія, м. Производящій обыскъ.
Шамкати, -каю, -єш, гл. Ходить проворно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІВІТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.