Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Зотлілий, -а, -е. Истлѣвшій.
Конячина, -ни, ж. Дрянная лошаденка. Найняв я конячину та потягся аж на довгопільський ярмарок.
Міщани́н, -на, м. Мѣщанинъ. Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина.
Намоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Намолиться. Надивитись, намолитись і заснуть навіки.
Начеркати, -ка́ю, -єш, гл. Набросать (о литературномъ произведеніи). От брат його Чванько слабкий уже на се: що начеркав, то так в дрюкарню і несе.
Перепілочок, -чка, м. Ум. отъ перепел. Через дальнії степи перепілочком перебіжи.
Получчати, -чаю, -єш, гл. Улучшиться, сдѣлаться лучше. Упивались і чужої, і своєї крови, а получчали?
Поспати, сплю, спиш, гл. Поспать. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь.
Роздмухувати, -хую, -єш, гл. = роздмухати. Почала носити покришку по хаті, роздмухуючи жар. Помсту роздмухуєте в огняних серцях.