Відхилити, -ся. Cм. відхиляти, -ся.
Згріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. згребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Сгребать, сгресть.
Ли́пка, -ки, ж. 1) Ум. отъ липа. Ой у полі горина, стоїть липка зелена, ой на тій липці... три птахове співають. 2) Липовая кора, лубъ? А моя хата липками шита. 3) Раст. Spiraea Filipendula. 4) = липці. Для сниманія вишень — очеретяна липка.
На́кри́во нар. 1) Въ сторону, вкривь. Накриво цілиш. 2) говорити накриво. Противорѣчить. І не говори накриво, — вона зараз на цабе.
Отетеріти, -рію, -єш, гл. Оторопѣть, растеряться. Як стояла, так і отетеріла стара, а ні ворухнеться. Як мені сказано: одягайся! — так я й отетеріла. Отетерів з ляку.
Переженити, -ню, -ниш, гл. Переженить. Що ж тут, добродію, за мудрощі Кабицю оженити? Хиба ж ми мало переженили всякого народу?
Поворіт, -ро́ту, м.
1) Поворотъ. На повороті шляху. повороту нема. Нельзя поворотиться. Повороту спірного нема за оцим возом, — як би його геть звідци.
2) Возвращеніе.
3) Та часть вѣтряной мельницы, къ которой прицѣпляютъ веревку для ея поворачиванія.
4) Воротъ.
Реготатися, -чуся, -чешся, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. 2) Ржать.
Строма, -ми, ж. Крутизна, стремнина. Та ви бо туди не їдьте, бо там така строма, що й голови цілісенької не буде. Поліз по стромах.
Цибилатий, -а, -е. = цибатий.
