Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

костричитися

Костричитися, -чуся, -чишся, гл. Хорохориться, ерошиться. Блоха усе костричиться. Ном. № 2461.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРИЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРИЧИТИСЯ"
Викришитися, -шуся, -шишся, гл. Выкрошиться.
Годуля, -лі, ж. Пища, кормъ. Угор.
Запишні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = запишатися. Аф. 432.
Здира́тися, -ра́юся, -єшся, гл. = здератися.
Маткови́й, -а́, -е́ матковий м'яч, гілка маткова = матка 7. Ив. 28. КС. 1887. VI. 458.
Му́ркіт, -коту, м. Мурлыканье. Желех.
Погосподарювати, -рюю, -єш, гл. Похозяйничать. Була дочка, оддали заміж, та не довго й погосподарювала — вмерла. МВ. І. 16.
Пригнада, -ди, ж. = принада. Які ж мої чароньки, шо чорнії брівоньки, яка ж моя пригнада — шо я дівка молода. Уман. у.
Скорні мн. = скірні. (Cм. скірня). Гол. Од. 77.
Стусати, -саю, -єш, гл. Толкать. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТРИЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.