Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

омела

Омела, -ли, омельга, -ги, ж. 1) Раст. омела, Viscum album. ЗЮЗО. І. 141. 2)дубова. Раст. Loranthus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМЕЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМЕЛА"
Вередуха, -хи, ж. = вередійка. Уман. II. 8. Ум. вередушка. Аф. 313.
Гладун, -на, м. 1) Полный, жирный человѣкъ. Н. Вол. у. 2) = веретільник. Вх. Пч. ІІ. 16. 3) Раст. Herniaria glabra L. ЗЮЗО. І. 124.
Жо́нва, -ви, ж. = I. Жовна.  
Кугач, -ча, м. = сич. Кугач реготів. Мил. 10.
Нехай нар. Пусть, пускай. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине: ой не пійду я за п'яниченьку, нехай він ізгине. Н. п.
Пнутися, пнуся, пнешся, гл. = п'ястися.
Почутка, -ки, ж. Слухъ, молва. Пішла почутка, що у панів людей царь одбере. Камен. у.  
Скантуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Покоробиться, искривиться. Церква окантувалась.
Чайний, -а, -е. Чайный. Полт.
Шуря-буря, ж. Вихрь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОМЕЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.