Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Жениха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Ухаживать. Часто ходив, вірно любив, вірно женихався. Чи се тая дівчинонька, що я женихався?
Залю́ляти, -ляю, -єш, гл. Убаюкать. Заколишу, залюляю, сама піду погуляю.
Злену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = злинути. Там козак приленув, з коня вже зленув.
Лоскови́тий, -а, -е. Боящійся щекотки. Не лоскочи мене! — Який ти лосковитий, — зараз уже й боїшся.
Перекупляти, -ля́ю, -єш, гл. = перекуповувати.
Поважність, -ности, ж. Важность, важный, серіозный видъ, достоинство.
Позаторішній, -я, -є. Позапрошлогодній. Позаторішню весну його лихий поніс чогось за Десну.
Спірниця, -ці, ж. Сортъ луку.
Упокоювати, -ко́юю, юєш, сов. в. упоко́їти, -кою, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. В одному Возі моє серце себе впокоїть, одпочине. Як нема долі, нема талану, то й достатки не впокоять.
