Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дріжаки

Дріжаки́, -ќів, м. мн. Дрожь. дріжаки́ їсти. Трястись отъ холода. Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. Кв. О, та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! Кв. І. 5. дріжаки́ сќачуть у душі. Страшно становится, нападаетъ страхъ. Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен. Св. Л. 215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЖАКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЖАКИ"
Галява, -ви, ж. Поляна въ лѣсу; незаросшее мѣсто среди хлѣба въ полѣ. Н. Вол. у. На рѣкѣ, прудѣ: незаросшее мѣсто среди тростника. (К. П. Михальчукъ). Cм. гало, гальовина.
Клоччяний, -а, -е. Изъ пакли.
Крадки нар. = крадькома. Желех.
Общубрати, -раю, -єш, гл. = обскубти. Общубрати чупер. Вх. Зн. 43.
Одш.. Cм. отъ відшахнутися до відшумувати.
Плачно нар. Хочется плакать. Так мені їх жалко стало, аж плачно. Пирят. у.
Плоскуха, -хи, ж. Раст. a) Panicum Crus Galli L. ЗЮЗО. І. 130. б)гірка. Hierochloa borealis R. et Sch. ЗЮЗО. I. 125.
Поперечісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Перечесаться (о многихъ).
Сап'янці, -ців, м. мн. Сафьянные сапоги. Вас. 162. КС. 1893. V. 283. На козаку бідному летязі сап'янці, — видні п'яти пальці. Мет. 377.
Термін, -ну, м. Срокъ, опредѣленное время. Которий забариться і не прибуде в термін, той не утече значного військового карання. Кост. Ч. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІЖАКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.