Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дріжаки

Дріжаки́, -ќів, м. мн. Дрожь. дріжаки́ їсти. Трястись отъ холода. Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. Кв. О, та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! Кв. І. 5. дріжаки́ сќачуть у душі. Страшно становится, нападаетъ страхъ. Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен. Св. Л. 215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЖАКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЖАКИ"
А́йкати, -каю, -єш, гл. = Ая́йкати. Желех.
З'єзуї́тити, -чу, -тиш, гл. Сдѣлать подобнымъ іезуиту. З'єзуїчені попи. К. ПС. 97.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ. Желех.
Насподі нар. Внизу, подъ низомъ, на днѣ.
Облюдніти, -ні́ю, -єш, гл. = вилюдніти. Лубен. у.
Повсегда, повседа, нар. Всегда. Лохв. у.
Схрякатися, -каюся, -єшся, гл. Отхаркаться. Покуре люльки, то й схрякається чоловік, то й лекше на груди. Волч. у.
Тинянка, -ки, ж. Доска въ заборѣ. Вх. Зн. 69.
Урвисько, -ка, с. Обрывъ. Сквирск. у.
Устряти Cм. устрявати устугва, -ви, ж. Полоса отрѣзанной кожи, ремень. Шух. І. 292.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІЖАКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.