Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дріжаки

Дріжаки́, -ќів, м. мн. Дрожь. дріжаки́ їсти. Трястись отъ холода. Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. Кв. О, та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! Кв. І. 5. дріжаки́ сќачуть у душі. Страшно становится, нападаетъ страхъ. Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен. Св. Л. 215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЖАКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЖАКИ"
Бузина, -ни, ж. Раст. а) Бузина. Sambucus nigra L. Вх. Пч. I. 12. ЗЮЗО. I. 135. На в-городі бузина коренистая. Чуб. V. 9. б) — ялова. Sambucus ebulus L. ЗЮЗО. І. 135. в) — червона. Sambucus racemosa L. ЗЮЗО. I. 135. Ум. бузинка.
Дремлю́га, -ги, ж. Птица козодой, Carrimulgus europaeus. Черк. у.
Зашу́кувати, -кую, -єш, гл. Подыскивать. Вівчарь, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч. Мир. ХРВ. 37.
Кермецький, -а, -е. Относящійся къ кермеку. Сей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Конст. у.
Кладочка, -ки, ж. Ум. отъ кладка.
Посланиця, -ці, ж. Посланная. Посланиці Божі. Г. Барв. 132.
Приулок, -лка и -лку, м. Переулокъ. Сів собі на якім там приулку. Федьк.
Саклак, -ку, м. Раст. Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. 123.
Сваненька, сванечка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Спідник, -ка, м. = спідняк 1. Шух. І. 103, 146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІЖАКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.