Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дріжаки

Дріжаки́, -ќів, м. мн. Дрожь. дріжаки́ їсти. Трястись отъ холода. Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. Кв. О, та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! Кв. І. 5. дріжаки́ сќачуть у душі. Страшно становится, нападаетъ страхъ. Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен. Св. Л. 215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЖАКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЖАКИ"
Вимотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. вимотатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Выматываться, вымотаться. 2) Выпутываться, выпутаться изъ бѣды. Де треба вимотатись, то такого туману впре, що й наймудрішого.... одурить. Св. Л. 262.
Дви́гатися, -гаюся, -гаєшся, одн. в. двигну́тися, -гну́ся, -гне́шся, гл. 1) Двигаться, трогаться, двинуться. Св. Мр. XI. 23. Та ну, покинь, не двигайся, аже сам не донесеш. Кіевск. 2) Сотрясаться, сотрястись. Як ударили з гармати, так аж церква двигнулась. Кух.
Зашварґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. 1) Заговорить быстро (о евреяхъ и пр.). 2) Зашелестѣть, зашуршать. Як жбурнув книжкою під поріг! аж листки зашварґотали. Св. Л. 230.
Лица́рія, -рії, ж. 1) Рыцари; рыцарство. 2) Рыцарскій уборъ, рыцарскіе доспѣхи. Чи був у тебе отець та мати, що могли тобі таку лицарію дати? Рк. Новц.
Повищати, -щаю, -єш, гл. Сдѣлаться выше.
Пописько, -ка, м. = піп. Пописко фтішився за ті гроші. Гн. II. 122.
Потурначка, -ки, ж. Ренегатка (отуречившаяся).
Скажений, -а, -е. 1) Бѣшенный. Скажена собака. 2) О человѣкѣ: бѣшенаго, вспыльчиваго характера. Мати скажена, а син ще скаженіший. Лебед. у. Ум. скажене́нький. Та той дід таки трохи скажененький, я це знаю.
Стріляйник, -ка, м. = стрілець. Ум. стріляйничок. Ловчику, стріляйничку, не стріляй мене. Чуб. II. 157.
Титул, -лу, м. Титулъ. Що мені по титулі, коли нема нічого в шкатулі. Шейк. Він Байдою зневажливо назвався, титулу Вишневецьких одцурався. К. Бай. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІЖАКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.