Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дріжаки

Дріжаки́, -ќів, м. мн. Дрожь. дріжаки́ їсти. Трястись отъ холода. Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. Кв. О, та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! Кв. І. 5. дріжаки́ сќачуть у душі. Страшно становится, нападаетъ страхъ. Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен. Св. Л. 215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЖАКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЖАКИ"
Вакиристий, -а, -е. Овца или баранъ бѣлый, но съ черными обводами вокругъ глазъ. О. 1862. V. Кух. 36.
Вимушувати, -шую, -єш, сов. в. вимусити, -шу, -сиш, гл. Вынуждать, вынудить. К. Краш. 12.
Гу́пнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гупати. 1) Топнуть. 2) Ударить съ глухимъ звукомъ. Так і гупнув його кулаком по спині. Як гупне у двері, так вони й розлетілись. Чуб. II. 22.
Млини́ця, -ці, ж. Небольшая водяная мельница. Гол. III. 252.
Оздоба, -би, ж. Украшеніе. Шевч. ІІ. 236.
Понавивати, -ва́ю, -єш, гл. Навить, намотать (во множествѣ).
Поребрина, -ни, ж. Реберная часть. Чуб. VII. 443. Маркев. 158.
Припросити, -ся. Cм. припрошувати, -ся.
Протопки, -пок, ж. мн. Слѣды ногъ на размокшей землѣ. Конст. у.  
Сторцом нар. = сторч 2. Цеглу ставити сторцом, чи класти плазом. Кам.-Под. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІЖАКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.