Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дріжджити

Дріжджи́ти, -джу́, -джи́ш, гл. Класть дрожди (въ тѣсто и т. п.). Загадав Іван ся женити, з м'якини пиво варити, кропивою хмелити, а глиною дріжджити. Рк. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЖДЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЖДЖИТИ"
Багатіння, -ня, с. Обогащеніе.
Виляскувати, -кую, -єш, гл. Сильно хлопать, щелкать, шлепать. Виляскуючи малахаєм. Мир. ХРВ. 39. Карасі, язі, щуки, окуні виляскують по воді. О. 1862. ѴІІІ. 16.
Ді́вка, -ки, ж. Дѣвка, дѣвушка. Гарна дівка, як засватана. Ном. № 4816. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Мет. 14. Ді́вка у за́плітках, — у бо́втицях. Взрослая дѣвушка, могущая уже выходить замужъ. Шух. І. 32. 2) = Раст. Медунка. Вх. Пч. І. 10. 3) Одно изъ созвѣздій. Мнж. 148. Ум. Ді́вонька, ді́вочка. Мет. 125. Ув. Ді́вчище. Ач, яка здоровенна дівчище! Екатер. г.
Калябура, -ри, ж. Лужа. З чужого коня і серед калябури вставай. Ном. № 9691.
Кубка, -ки, ж. Деревянная посуда для бриндзи. Вх. Зн. 30.
Ме́ндлик, -ка, м. Ум. отъ мендель.
Перевалити, -ся. Cм. перевалювати, -ся.
Роспозичати, -ча́ю, -єш, гл. = роспозичити. Роспозичав гроші то тому, то иншому. МВ. І. 150.
Своєумець, -мця, м. Все по своему дѣлающій.
Чїрка, -ки, ж. Порода утокъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІЖДЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.