До́сить нар. Достаточно, довольно. Мудрій голові досить дві слові. У мене добра досить.
Карабін, -на, м. = карабин. Стан солдатський, вус козацький, карабін до того. Ум. карабінчик. Вже ж мому рідну сину карабінчик дали.
Лая, лаї, ж. Стая собакъ. Куди панська лая, туди й сучка моя. Лая — песє весілє.
Полежій, -жія, м. = полежай. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати.
Проїхати Cм. проїздити.
Убогодухий, -а, -е. Нищій духомъ.
Удосталь нар. Вдоволь, достаточно.
Усячина, -ни, ж. Всячина. В притузі треба знать усячину і дороги щоб не питаться. Пошли вам, Боже.... всячину. Пан служив десь, і йому прислали з дому всячини. (одм.). Ум. усячинка.
Шмалій, -лія, м.
1) = смалій.
2) Холодный, рѣзкій вѣтеръ.
Шпиримистий, -а, -е. ? Біжить коник шпиримистий, коник вороненький.
