Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрік

Дрік, дроку, м. 1) Раст. дрокъ, Genista tinctoria. Лв. 99. А в городі чистоколі два кущики дроку. Мет. 70. Оці квітоньки так, каже, звуться, а оця травиця так.... оце березка, оце чебрець, оце дрік. Сим. 2) Оводъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІК"
Виговор, -ру, м. = вимова 2.
Вистерегти, -ся. Cм. вистерігати, -ся.
Вовцюган, -на, м. = вовцюга. Желех.
Зася́яти, -ся́ю, -єш, гл. = засяти. Засяяли шаблі, як сонце з хмари. Чуб. III. 278.
Луди́на, -ни, ж. Одежда (одна штука). Вх. Зн. 33.
Намина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нам'я́ти, -мну, -не́ш, гл. 1) Мять, помять; наминать, намять. В руках груша аж помнякшала, — так її наминає. Св. Л. 205. найняти чуба. Выдрать за волоса. 2) Только несов. в. Жадно ѣсть. Голодний, — так наминає! Черниг.
Прогаяти, -гаю, -єш, гл. Непроизводительно потратить, пропустить (о времени). Днів два продержуть, днів два в проїзді, от і прогають. Кіев.
Розділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. розділити, -лю, -лиш, гл. Раздѣлять, раздѣлить. Ризи його меж собою розділили. Чуб. III. 19. Зібравшися, подружечки, да й поговорімо, на чужую стороночку журбу розділимо. Чуб. III. 124.
Сировоїдка, -ки, ж. Раст. Agaricus ruber. Вх. Пч. II. 28.
Ходенько, -ка, м. Ум. отъ хід.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.