Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дріжати

Дріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Дрожать. Стор. І. 84. Дріжить як мокрий хорт, зубами знай цокоче. Греб. Гей як вискочив козак Нечаєнко сам кониченька сідлати, гей під кониченьком, гей під вороненьким стали ніженьки дріжати. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЖАТИ"
Москота́ти, -чу́, -чеш, гл. Говорить неясно, плохо выговаривая. Вх. Уг. 252.
Половинщина, -ни, ж. Половина недѣленнаго загона. (?) Козел. у.
Помститися, -мщуся, -стишся, гл. Отомстить кому. Як би це над ним помститься? Драг. 166. Бенедь над Лазором помстився. Н. Вол. у. Зневажала його і він за те помстився. Чуб. І. 45.
Проваласатися, -са́юся, -єшся, гл. Прошляться, протаскаться. Копійчини не приніс, а літ чотирнадцять проваласався. Г. Барв. 527.
Розсуд, -ду, м. = розсудок 2.
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
Судучина, -ни, ж. Мясо рыбы судака. Вх. Пч. 19.
Труджений, -а, -е. Добытый трудомъ. Пшоно труджене. Г. Барв. 4 84.
Чепіль, -ля, м. Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Вх. Зн. 27. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Харьк. Cм. чепель.
Шир, -ру, м. Ширь, ширина. Коло ширу, ширу широкого, коло Дунаєчка глибокого там дівка-сирітка ніжки мила. Мил. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.