Висадок, -дка, м. Растеніе, оставленное на сѣмена. Висадки пішли в кущі. Товаришки мої давно повиходили заміж, а мене старости кидають на висадки.
Доморо́слий, -а, -е. Доморощенный, дома выросшій. Простий собі був (півень), доморослий. Та се моя кобила, навіть усі скажуть, шо вона доморосла, а не купована.
Допані́ти, -ні́ю, -єш, гл. — до чо́го. Сдѣлаться бариномъ до того, что..., стать такимъ бариномъ, что.... Допаніли до того, що й хати підмести не зумієте.
Дунду́к, -ка́, м. 1) Индѣйскій пѣтухъ. 2) Насмѣшл.: старый хрычъ. Но сей плачу того байдуже, на прозьби уважав не дуже: злий з сина був старий дундук.
Ли́вень, -вня, м. Ливень, проливной дождь. Рече — і дощ, і ливень з неба ллється.
Особно нар. = особне. Хай вони собі особно, а ми — особно.
Посюх, -ха, м. Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща.
Сестра, -ри, ж. Сестра. То не сива зозуленька закувала, то не дрібна пташка щебетала, як сестра до брата на чужу чужину добрим здоровям покланялася. Ум. сестри́ця, сестри́чка, се́стронька, сестри́ченька. Та нема ні братіка, ні сестриці-жалібниці. Часто употребляется какъ ласкат. между женщинами. Де твій брат, сестрице?
Счастя, -тя, с. и пр. Cм. щастя и пр.
Уносити, -шу, -сиш, сов. в. унести, -су, -сеш, гл. 1) Вносить, внести. Він там уніс горілки і меду, і вина. вно́сити в уха. Сообщать. Діти довго не вносили про се батькові у вуха. Нащо сама берешся? Мені внось, що тобі не вгодно. 2) Только сов. в. Понять, усвоить.
