Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дріготіти

Дріготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Дрожать. Дріготиш, як зімою хорт. Ном. № 651.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІГОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІГОТІТИ"
Дя́кон, -на, м. Діаконъ. Морд. (Млр. л. сб. 124).
За́ткално, -на, за́ткало, -ла, с. Затычка изъ тряпокъ, которой затыкаютъ дымовую трубу вмѣсто вьюшекъ. Чуб. VII. 381. Вас. 193. Бо на парубках шмаття — то міх, то ряднина, з заткала шапка, з клочча поясина. Чуб. ІII. 34. Мій верх і заткало. Ном. № 2575.
Зложитися, -жу́ся, -жишся, гл. = скластися. Зложімося, пане брате, на сто злотих битих. Гол. І. 189.
Зогнути, -ну́, -неш, гл. = зігнути.
Мизе́рство, -ва, с. 1) Бѣдность, убожество. 2) Имущество бѣдняка. Єсть у мене деяке хазяйство — мизерство: овечки, свині. Борз. у. 3) Ничтожество. 4) Бѣдный народъ.
Набагни́ти Cм. набагняти.
Нудкий, -а́, -е́ = нудний.
Покусчіцка нар. Немного, малое количество. Вх. Лем. 452.
Посвячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. посвяти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Рукополагаться, рукоположиться, постригаться, постричься. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Ном. № 210. Піду я в манастир, там посвячуся, на тебе, мила, не подивлюся. Гол. І. 249.
Реготіння, -ня, с. = реготи. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІГОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.