Безглуздіти, -дію, -єш, гл. Глупѣть, дурѣть. Що-разу він усе безглуздіє.
Бичик, -ка, м. Ум. отъ бич.
Ві́рний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Без вірного друга великая туга. Прошу тебе, милий, вірними словами. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ум. Вірне́нький, вірне́сенький.
Казань, -ні, ж. Слово, рѣчь, проповѣдь. Якусь тобі він (Плутон) казань скаже, дорогу добру в Тим покаже. Попи тільки раз у год кажуть казань перед постом.
Калабач, -ча и калабаш, -ша, м. = калабаня.
Лопа́ття, -тя, с. = латаття. Шльоп під лопаття, та й до чорта раків!
Панцерний, -а, -е. 1) Панцерный, броненосный. 2) — військо. Кирасиры. Кличе пишний пан Єрема перед себе Голку, — молодого отамана панцерного полку. Панцерні бояре
Посередній, -я, -є. Срединный.
Чоко меж., выражающее стукъ сапожныхъ подковъ. Як піду я в скоки та в боки.... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко!
Шулькати, -каю, -єш, гл. Кидаться, бросаться, падать сверху скорымъ полетомъ.
