дріжджі

Дрі́жджі, -джів, дрі́жчі, -чів, м. мн. Дрожди. Росте, як на дріжджах. Ном. № 8611. Пішов, як рак по дріжджі. Ном. № 10981. Пухла така, наче на дріжчах зійшла. МВ. І. 113. А тут, не тобі кажучи, ростуть дочки як на дріжчах. Левиц. І. 140.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 445.

Випадкові слова

Приоружувати, -жую, -єш, сов. в. приору́жити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Іван зовсім приоружений. О. 1861. XI. Кух. 7.

повністю...

Понагромаджувати, -джую, -єш, гл. Нагресть (во множествѣ).

повністю...

Попереводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и перевестися, но во множествѣ. Песиголовців осталось мало: попереводились. Драг. 2. Птиця... вже попереводилась. Драг. 237.

повністю...