Вантажити, -жу, -жиш, гл. Нагружать. Не годиться поганенький візок тяжким заліззям вантажити — не видержить.
Гидно нар. = гидко. Ой на дворі плютка, тогди нам добре тутка; лиш нам єдно гидно, що сватонька не видно.
Гудьба́, -би́, ж. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудіння.
Мисли́вий, -а, -е. 1) Любящій заниматься охотою. 2) = мисливець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. 3) Способный. Умный, находчивый. Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. 4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум. мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що 'тсе ти, любко, що 'тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас.
Ославляти, -ляю, -єш, сов. в. ославити, -влю, -виш, гл.
1) Прославлять, прославить. Ославили розумно, чесно.
2) Обезславливать, обезславить, опозорить. Мої воріженьки... ославили мене молоду.
Повиселювати, -люю, -єш, гл. Выселить (многихъ).
Посадище, -ща, с. Село.
Розмаїтний Cм. розмаїтий.
Тигитка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus.
Уплюснути, -сну, -неш, гл. Упавь въ воду, сразу погрузиться.
