Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дріжова

Дрі́жова, -ви, ж. Трясина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЖОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЖОВА"
Ара́пин, -на, м. 1) Аравитянинъ, арабъ. Желех. 2) Негръ. 3) Человѣкъ со смуглымъ цвѣтомъ лица. 4) Грязный, запачканный человѣкъ.
Безкарний, -а, -е. Безнаказанный. Безкарні боги. О. 1861. I. 94.
Домотка́ний, -а, -е. Домашняго тканья. Сим. 227. Домоткане полотно.
Дячи́шин, -на, -не. Принадлежащій женѣ дьячка.
Зва́да, -ди, ж. Ссора, распря, раздоръ. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. Ум. звадка. Нема тії хатки, де б не було звадки. Ном. № 3320.
Переставити Cм. переставляти.
Поочищати, -щаємо, -єте, гл. Очистить (во множествѣ).
Сосоночка, со́сонька, -ки, ж. Ум. отъ сосна.
Чабанка, -ки, ж. = чабаниха. Желех.
Чутіти, (-тію, -єш?), гл. = густи. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІЖОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.