Байрак, -ка, м.
1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Ой не шуми, луже, зелений байраче! До зеленої неділі в байраках біліли сніги.
2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. байрачок, байраченько.
Вісьтак, -ка, м. У кожевниковъ; палка для выворачиванія кожъ.
Же́лонка, -ки, ж. Дятелъ. Cм. жовна.
Ковач, -ча, м. = коваль.
Обшарпати, -паю, -єш, гл. Изорвать, оборвать (одежду). Прогуля... усе з товаришами, а сам завжди ходив обшарпаний. Такий обірваний та обшарпаний.
Потрапляти, -ля́ю, -єш, сов. в. потрапити, -плю, -пиш, гл.
1) Попадать, попасть, дѣлать, сдѣлать въ мѣру, въ ладъ. Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині і не дуже вимолочує зерно. Його в ступі не потрапиш. Я не потраплю з вами співати, а може й пісні такої не знаю, яку ви знаєте.
2) Улучить время, выбрать время. Ну й ми потрапили орати — саме в дощ.
Роскладний, -а́, -е́ Составной, раздѣляющійся на части. Роскладний ніж.
Сосник, -ка, м. Сосновая роща. Ум. сосничок.
Тирлуватися, -луюся, -єшся, гл. Останавливаться со стадомъ для отдыха.
Тюгукати, -каю, -єш, гл. = тюкати.
