Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

народ

Наро́д, -ду, м. Народъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 516.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОД"
Більше сравн. ст. отъ нар. багато. Больше. Більше Бог має, як роздав. Ном. № 58., Ум. більшенько.
Завинова́тіти, -тію, -єш, гл. Задолжать. Багато грошей засиноватів Петро. Камен. у.
Ззува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ззути, ззую, -єш, гл. Снимать, снять обувь.
Злягчи, зля́жу, -жеш, гл. = злягти. Желех.
Зневажати, -жа́ю, -єш, сов. в. зневажити, -жу, -жиш, гл. Не уважать, оказывать, оказать неуваженіе, пренебрежете, оскорблять, оскорбить. Свою неньку зневажав, з двора її виганяє. Макс. (1849). 100. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Мет. 415.
Накла́сти Cм. накладати.
Некладений, -а, -е. 1) Неположенный. 2) Неоскопленный. Кінь некладений.
Ошаліти, -лію, -єш, гл. Ошалѣть. Чуб. І. 249. Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила? Чуб. V. 378.
Рідкодубина, -ни, ж. Рѣдкій дубовый лѣсокъ. Черк. у.
Шкодник, -ка, м. 1) = шкідник. 2) Шалунъ, проказникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРОД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.