Гро́ші, -шей, ж. Деньги. Грошей багацько, а щастя мало. Грошей — як у жида. Твор. пад. мн гроши́ма и грішми. З грішми дурня-невігласа почитують. Дурні́ гро́ші. Незаработанныя деньги, доставшіяся даромъ. В гро́ші йти́. Подниматься въ цѣнѣ. Кінь молодий в гроші йде, а старий виходить. З гро́шей вихо́дити, гро́ші губи́ти. Падать въ цѣнѣ. Старий (кінь з грошей) виходить. Коралі свої гроші не гублять. Гро́ші відка́зувати. Кромѣ прямого значеніи (завѣщать деньги) — быть въ предсмертной агоніи.
Животі́ти, -ті́ю, -єш, гл. Жить, быть живымъ, существовать. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Так моїй Марусі не животіти? — аж скрикнув Наум. Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти.
Заве́дений, -а, -е. 1) Принятый, установленный. 2) Явленный. Він казав, що наш контракт незаконний, бо не заведений у нотаруса.
Засті́лля, -ля, с. Мѣсто за столомъ. Пусти, пусти, Івасеньку, із застілля, та погляжу я по надвір'ю. Сидять по застіллю. Ум. засті́ллячко. Сами сидять по застіллячку.
Кістлявий, -а, -е. Костлявый. Хто тілько кістлявим пальцем проштрикує у носі ямки, замість табаки. На кістлявих її плечіх сіріє сорочка.
Купати, -па́ю, -єш, гл. Купать. Иноді треба буває купати хворого чоловіка в теплій воді. . Кучеряві верби купають у воді віти.
Лупа́ 2, -пи, ж. 1) Перхоть (на головѣ). 2) Чешуя рыбья.
Туленик, -ка, м. Разновидность книша 1.
Шляхетський, -а, -е. Дворянскій. Багатого дочка батька, шляхетського роду.
Щет, -ти, ж. = щеть.