Бризнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бризкати.
1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок.
2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду.
3) Ударить. Бризнула невістку по зубах.
4) бризнув му в живі очі. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость.
Верхостьоб, -бу, м. Особый способъ вышиванія.
Воздух, -ху, м.
1) = повітря. Се вже ми як той німець, що на шаєчку воздух вішає.
2) Воздухъ (церк. утв.). Ум. воздушок.
Гри́цик, -ка, м. Родъ растенія, стебли котораго употребляются въ пищу. Пішли дівчата по грицики на доли.
Зойк, -ку, м. Вопль, стенаніе, стонъ. А у касарні гомін, зойк.
Мерзене́нький, -а, -е. Плохой, гадкій. Мерзененька дорога.
Ми́льний, -а, -е. 1) Ошибочный. Мильна твоя думка. Зведіть його на мильну дорогу. 2) Сѣрый. Були й свити простого уразівського і мильного сукна. Мильна свита.
Пошкрябати, -ба́ю, -єш, гл. Поскресть, поцарапать.
Християн, християнин, -на, м. Христіанинъ. Не статечная приязнь вовку з бараном та християнові з бусурманом. Ум. християночок. Панове християночки милі!
Червонюк, -ка, м. Родъ краснаго съѣдобнаго гриба.
