Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гомі́вка, -ки, ж. = Гомілка. Вх. Зн. 11.
Заку́ти, -кую́, -є́ш, гл. = закувати.
Ми́лувати 1, -лую, -єш, гл. Миловать, щадить, беречь. Нас ще Господь до якого часу милує. МВ. ІІ. 83. Нехай Бог милує. Ном. № 8388.
Напропади́ме нар. На погибель. Хто іде на Сібір, то певне не на добро, а напропадиме. Камен. у.
Пересміяти, -мію́, -є́ш, гл. Осилить въ смѣхѣ. Давай будем знов сміяться, — хто кого пересміє. Грин. II. 80. Ну, тепер хто кого пересміє, того буде пані. Рудч. Ск. І. 69.
Поникати I, -ка́ю, -єш, гл. Послоняться, побродить туда и сюда. Поникав-поникав по двору і пішов собі.
Поперемірювати, -рюю, -єш, гл. Перемѣрять (во множествѣ).
Свербила, -ли, ж. Раст. = голодовина. Вх. Пч. І. 12.
Тиччя, -чя, с. соб. отъ тичка. Вх. Зн. 69.
Хунтовий, -а, -е. Фунтовой.