Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимастити Cм. вимащувати.
Жар, -ру, м. 1) Жаръ. Тілько що ввійшли вони в баню, аж жар такий, що не можна. Рудч. Ск. II. 84. Так мене жар ухопив. Ном. № 8192. 2) Раскаленные тлѣющіе угли. Одсадила, мов горщик од жару одставила. Ном. № 3506. Так, як на мене жаром сипнуло. Ном. № 4388. Зося сиділа червона, як жар. Левиц. І. 312. Ум. жаро́к, жаро́чок.
Заяри́нитися, -нюся, -нишся, гл. Въ загадкѣ: Звечора заяринилось, а к світові засандричилось. (Діжа з кістом). Мнж. 174.
Морща́, -щати, с. = морщак. Вх. Лем. 436.
Переклад, -ду, м. 1) Перекладываніе. 2) Перегрузка. 3) Перекладина. Новомоск. у. 4) Полѣно одно или болѣе (два, три, четыре), подложенныя въ печи подъ дровами для того, чтобы послѣдніе лучше горѣли. 5) Переводъ, переложеніе. Король Лір. Переклад П. А. Куліша. Л. 1902. Переклад... на українську мову. Морд. II. 28.
Перепостити, -щу, -стиш, гл. 1) Пропостить извѣстное время. 2) Окончить постить.
Пообважувати, -жую, -єш, гл. Отяготить, обременить (во множествѣ)
Тривальний, -а, -е. = тривалий 2.
Уплинь за водою. По теченію. У путь, у дорогу, ой уплинь за водою. Н. п. Пішла моя розмовонька уплинь за водою. Н. п.
Цнотонька, -ки, ж. Ум. отъ цно́та.