Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відболіти, -лю, -лиш, гл. 1) Проболѣть, поболѣть. Будуть же. бити, то за кожен стрючок (гороху краденого) відболить. Св. Л. 142. 2) Переболѣть. 3) Отгнить. Цей ніготь у мене відболів, та новий виріс. Кіев.
Загрюкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать сильно и часто. 2) Загромыхать.
Закоща́віти, -вію, -єш, гл. Сильно исхудать.
Звіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть звѣремъ. Кротом же лазе португалець, звіркує шведин вовком там. Котл. Ен. IV. 12.
Осипати, -па́ю, -єш, сов. в. оси́пати, -плю, -леш, гл. = обсипати. Знати, знати козацьку хату скрізь десяту: вона соломою не покрита, приспою не осипана. О. 1861. V. 8.
Повихрищуватися, -щуємося, -єтеся, гл. = повихрещуватися.
Покерувати, -рую, -єш, гл. Поуправлять.
Попослужити, -жу, -жиш, гл. Послужить много Попослужив... з п'ятнадцять літ. Г. Барв. 407.
Свистати, -щу, -щеш, гл. = свистіти.
Фірман, -на, м. = фурман. Kolb. I. 68.