Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барилечко, -ка, с. Ум. отъ барило.
Главиця, -ці, ж. Голова. Ой лишила я віночок з главиці. Гол. ІІІ. 17. Ум. главка, главичка.
Дорі́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ доро́га. 2) Родъ узорной рѣзьбы, которой украшается ярмо. Чумак у дорозі, гуляючи, вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. Чуб. VII. 406. Также у гончаровъ — узоръ при раскраскѣ мисокъ: трехцвѣтная полоска. Вас. 184.
Зава́да, -ди, ж. Препятствіе, помѣха, затрудненіе. То завада є йому, що воно не зійшло. Камен. у. бу́ти на зава́ді. Служить помѣхою, мѣшать. Йому й муха на заваді. Ном. № 2890. Поганому животові й пироги на заваді. Посл. ста́ти на зава́ді. Помѣшать.
Засла́ти Ii, -ся. Cм. застилати, -ся.
Повдовбувати, -бую, -єш, гл. Вставить въ выдолбленное углубленіе (о многомъ). Чуб. І. 76.
Позагоюватися, -гоюємося, -єтеся, гл. Зажить (о ранахъ).
Провередувати, -ду́ю, -єш, гл. Прокапризничать, прихотничать извѣстное врамя.
Таркан, -на, м. = тарган. Драг. 52. Лучче маленька рибка, як великий таркан. Ном. 7293.
Храпа, -пи, ж. Колоть на дорогѣ, замерзшая грязь. Тяжко на коні храпою їхати. Н. Вол. у.