Відходити 2, -джу, -диш, гл.
1) Окончить хожденіе. Я вже відходив своє.
2) Оттоптать, утомить хожденіемъ (ноги). Відходила я свої ніженьки.
3) Вылѣчить. Вона тобі відходить твою слабість. Яка вродила, та й одходила.
Гаптарство, -ва, с. Искусство вышивать золотомъ, золотошвейство.
Допові́дно нар. Основательно, точно. Були у нього гроші, але доповідно не можу сказати скільки.
Дя́кувати, -вую, -єш, гл. Благодарить. Дякує красно. Дякую тобі, мати, да що ти породила, тілько не дякую, що не оженила. Чого сидиш, Марусенько, чом не дякуєш батеньку? Ой не дякуй мені, брате. дя́кувати господо́ві. Благодаря Бога.
Нізвідкіля нар. Неоткуда. нізвідкіля сподіватись грошей великих.
Носитися, -шуся, -сишся, гл. Носиться. Носиться, як дурень з ступою.
Поглядіти, -джу, -диш, гл.
1) Посмотрѣть, поглядѣть. Піди, мила, погляди, чи всі коні вороні.
2) Пощупать. Погляділа кишеню, аж тютюнцю зо жменю.
Позагороджувати, -джую, -єш, гл. Загородить (многое).
Похоп, -пу, м. Влеченіе. Нема похопу до роботи.
Цілцем нар. = цілком. А я тоті бурішечки цілцем поковтаю.
