Виварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виваритися, -рюся, -ришся, гл. Вывариваться, вывариться.
Вихурятися, -ряюся, -єшся, гл. Чваниться.
Навести́ Cм. наводити.
Надсіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. надсі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Осѣдать, осѣсть немного. Гора надсіла й завалила хату.
Окови, око́в, ж. мн. Оковы.
Перелагоджувати, -джую, -єш, сов. в. перелагодити, -джу, -диш, гл. Передѣлывать, передѣлать. Перелагодити воза треба.
Порозмочувати, -чую, -єш, гл. Размочить (во множествѣ). Сухарі було порозмочуємо та й їмо.
Увіходити, -ходжу, -диш и ухо́дити, уходжу, -диш, сов. в. увійти, увійду, -деш, гл.
1) Входить, войти. Хто не ввіходить дверима, той злодій. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Якось туманію, наче жива у землю вхожу. Увійдеш у землю і будеш на тім світі. увійти в дійство. Начать дѣйствовать? Открыть дѣйствія? В нас школа годов шість як у дійство увійшла. увіхо́дити, увійти у неславу. Безславить, обезславить себя. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько — не раненько із юлиці ходиш.
2) Проходить, пройти. Було 60 верст увійду.
3) Избѣгать, избѣжать. Граду-тучи увійшов, а злих рук не увійшов.
4) ухо́дити за ко́го. Слыть за кого. Дурний, коли мовчить, то за мудрого уходить.
Чмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Проказить, шалить. Опівночі приходять парубки і лякають дівчат, перебравшися.... Дореготавшися, хлопці годі чмутувати, скидають видумки свої і в рядок сідають за стіл. Въ слѣдующ. стихахъ Макаровскаго въ значеніи: ухаживать за кѣмъ, утѣшать? Или просто: шутить? Ся голубонька тряслася, рученьки ламала.... Доня й милого забула, стогне та голосить. Говорила б, так же мови у обох немає, ледві дишуть, мов не чують, голос замірає; но Тарас — козак бувалий: взявши Харитину, чмутував; умів розважить матір і дитину.
Чубелів, -лова, м. Родъ стоячаго боченка для пива.
