Виславляти, -ля́ю, -єш, гл. Славить, прославлять. Славу козацьку виславляли.
Дослу́жувати, -жую, -єш, сов. в. дослужи́ти, -жу́, -жиш, гл. Дослуживать, дослужить. Дослужу місяця та й піду додому.
Оббріхувати, -хую, -єш, сов. в. оббреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Лгать, налгать на кого, оболгать, оклеветать кого. Оббрехала його. Юж мя оббрехали ословецькі баби.
Обмурзатися, -заюся, -єшся — гл. = замурзатися.
Позивака, -ки, об. Сутяга. Ну й позивака ж він!
Покутній, -я, -є. Находящійся возлѣ покутя. Покутня стіна. Покутнє вікно. Перейду я сінечки і оту покутню лаву, перебула поговори, перебуду й славу. Під покутнім, віконечком як голубка гула.
2) Покаянный. Я з себе верету покутню зняв.
Поопадати, -даємо, -єте, гл. = пообпадати.
Попригладжувати, -джую, -єш, гл. Пригладить (во множествѣ).
Порай, -раю, м. = порада, рада. Там крутенько, тут хутенько, дав Бог всьому порай: ад розорив, чорта стребив, смерть із лиха хвора.
Хвизанка, -ки, ж. = ковзалка.