Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Добротли́во нар. Добродушно, благодушно.
Нале́жність, -ности, ж. 1) Принадлежность. 2) Слѣдуемое, надлежащее. 3) Должная, слѣдуемая сумма, причитающіяся деньги. Галиц.
Не нар. Не. Гріх не личком зав'язати, та під лавку сховати. Ном. № 101. Не ходи, не люби, не залицяйся, не піду за тебе, не сподівайся. Н. п.
Підневідити Cм. підневіжувати.
Позатопляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Затопить водою (во множествѣ). Не клади гнізда у вершині Дністра: у вершині Дністра вода прибуває, вона тобі жалю понаробляв, вона твої дітки позатопляє. Чуб. V. 876. 2) Затопить (печи).
Сажавка, сажалка, -ки, ж. = сажавка. Сажалка була, — калина кругом понависала так рясно, як дівочі сльози. Г. Барв. 53. Викопали сажалку. Чуб. II. 185.
Стовпник, -ка, м. Столпникъ. Як би на Данила Стовпника (11 грудня) пряв, то би стовпом став. МУЕ. III. 52.
Турлук, -ка, м. Земляной кирпичъ. Шейк.
Чистилище, -ща, с. Чистилище. Чув-їм за чистилище, же то іст місци для грішників на пукуту. Гн. II. 76.
Щасливо нар. Счастливо. Вони зачали жить добре, щасливо. Рудч. Ск. І. 92. Прощавай! — Щасливо! — такъ прощаются.