Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вартувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Сторожить, караулить. Я тебе буду вартувати тепер. Чуб. 2) Стоить. Вона (праця) дома ж таки втроє більше вартує. О. 1862. IV 104.
Ґуз, -за, м. Узелъ (на ниткѣ, веревкѣ). Вх. Лем. 408.
Кавратка, -ки, ж. 1) Кружка. А всипте мені кавратку меду! 2) Церковная кружка для сбора пожертвованій.
Лип'я́, -п'я, соб. Липы.
Набрунько́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. набрунькува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пускать, пустить почки (о деревѣ). Мнж. 186. Вишні добре вже набрунькувалися, — тіль-тіль не розів'ється листочок. Новомоск. у.
Пороспікатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспекти́ся, но во множествѣ.
Розбіль, -болю, м. Заболѣваніе. До ростріску, до розболю будеш жати. Вх. Зн. 61.
Розладдя, -дя, с. Разладъ, ссора. І піде між людьми розладдя, ворожнечі. Мир. Пов. І. 152. Між рідними розладдя пішло. Мир. ХРВ. 296.
Уторливий, -а, -е. .? вторлива ганна — то в'яне, то гарна.ном. № 3187
Цю! меж. Крикъ, которымъ гонять свиней. Kolb. І. 65.