Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимилити, -лю, -лиш, гл. Измылить.
Даре́мний, -а, -е. 1) Даровой, безвозмездный. Даремному коню в зуби не заглядають. Ном. 2) Напрасный, тщетный. Горбатого лічити — то, брате, даремна праця. То даремна річ, — духовній не так написано. Левиц. Пов. 82.
Завге́ть нар. Исключая, кромѣ. Хар.
Мо́ршень, -шня, м. Башмакъ, сдѣланный изъ цѣльнаго куска кожи. Сумск. у.
Недотепа, -пи, об. Неспособный, неумѣлый человѣкъ. Така недотепа, нічого робить не вміє. Рудч. Ск. II. 107.  
Непутно нар. Не такъ, какъ слѣдуетъ, плохо. А будь тобі непутно! Ном. № 3696.
Нудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Тосковать, скучать; томиться. Ой не пряди, моя мила, не нудися: прийде весна, святе літо, приберися. Н. п. Він з голоду ніколи не нудився. Греб. 364.
Опочивка, -ки ж., опочи́вок, -вку,, м. Отдыхъ. АД. І. 123. Над річкою Самарською опочивку собі мають. АД. І. 127.
П'ясти, -пну, -пнеш, гл. Пялить, напяливать.
Торгання, -ня, с. Дерганіе. Шейк.