Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бусьчиха, -хи, ж. Самка аиста. Був собі бусьок і бусьчиха, увили собі гнізденце. Фр. Пр. 128.
Зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. МВ. (О. 1862. III. 54)Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата. Стор. II. 31.
Костьол, -лу, м. = костел. Бачте, у Вільшаній у костьолі... у титаря. Шевч. 140.
Кривобокий, -а, -е. Искривленный. Дюдей чимало на землі, а доведеться одиноким, в холодній хаті кривобокій, або під тином простягтись. Шевч. 658.
Натоплювати, -люю, -єш, сов. в. натопити, -плю, -пиш, гл. 1) Натапливать, натопить. Натопи хату. Ном. 2) Расплавливать, расплавить (о металлѣ), натапливать, натопить (о жирѣ, салѣ).
Огняниця, -ці, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червякъ, Lampyris noctiluca. Вх. Лем. 442.
Перепинити, -ся. Cм. перепиняти, -ся.
Простір, -тору, м. 1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. К. Псал. 144. Душа потребує простору, жада волі. Св. Л. 294. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, — щоб був простір. Рк. Левиц. 2) и ми. Пространство.
Пухленина, -ни, ж. = пухлятина. Вх. Зн. 58.
Тапчанчик, -ка, м. Ум. отъ тапчан.