Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Булькатий, -а, -е. = банькатий. Диякон...., витріщивши булькаті очі, пер, наче з бочки, товстого баса. Мир. Пов. II. 60.
Викобзати и виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.
Відговоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. відговорити, -рю, -риш, гл. Отговаривать, отговорить. Як став одговорувать, так одговорив. Рудч. Ск. II. 74.
Ґа́в'ячий 2, -а, -е. Вороній. Новомоск. у.
Дога́їтися, -гаюся, -єшся, гл. = Догаятися.
Жлу́ктечко, -ка, с. Ум. отъ жлукто.
Обезлюдіти, -дію, -єш, гл. Обезлюдѣть.
Поладити, -джу, -диш, гл. Починить; приготовить, смастерить. Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твого біль поїду. Чуб. III. 370. Поладила якось драбину. Чуб. І. 6.
Сап, -пу, м. Сопѣніе. З кімнати доноситься сап важкий. Мир. (Іов. II. 73.)
Шпіклір, -ра, м. = шпихлір. Винниц. у.