Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шулик

Шулик, -ка, м. 1) Чаще мн. ч. шулики́. Кусочки прѣсной лепешки (коржа), политые растертымъ подслащеннымъ макомъ. Маркев. 17. З маком медовий шулик. Котл. Ен. I. 18. Із води та з муки пече баба шулики. Ном. № 12358. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: шулик. Капуста, не выросшая въ кочень. Волынск. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУЛИК"
Балхва, -ви, ж. Цвѣтная полоска въ ткани. Волын. г.
Закла́цати, -цаю, -єш, гл. Застучать зубами.
Неже сз. = ніж. Ліпш би не знатися, неже зараз і розстрятися. Ном. № 8783.
Обмоскалити, -ся. Cм. обмоскалювати, -ся.
Подекуди нар. 1) Кое-гдѣ. Чувать подекуди і в наших сторонах. Ном. № 3570. 2) Отчасти. Цікавила мене історія сільського вбозства, вбозства подекуди з своєї волі. Г. Барв. 372.
Позіхати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Зѣвать. Протирав очі, позіхав, хрестячи рот за кожним разом. Левиц. І. 2) О вѣтрѣ: дуть по временамъ. Утомилась заверюха, де-де позіхає. Шевч.
Розчавчити, -чу́, -чиш, гл. = розчавити. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Срібрений, -а, -е. = срібний. Золотий стебель, срібрений колос. Грин. III. 18.
Угребти, -ся. Cм. угрібати, -ся.
Щасно нар. = щасливо. Ох, хоч би там усе було щасно! Мир. Пов. II. 85.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.