Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штукарь

Штукарь, -ря, м. Шутникъ, забавникъ, проказникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТУКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТУКАРЬ"
Ведмедячий, ведмежий, -а, -е. Медвѣжій. Рудч. Ск. І. 134. Греб. 365. Ведмедячий барліг. Грин. І. 181. ведмеже ухо. Раст. а) Verbascuin Thapsus. ЗЮЗО. І. 140. б) Salvia Aethiopis L. ЗЮЗО. І. 134.
Високоповажний, -а, -е. Многоуважаемый, глубокоуважаемый. Ось високоповажний пан Шрам із сином. К. ЧР. 211. високоповажний добродію! Милостивый Государь!
Кабурх! меж. Швырь! Кабурх той хліб у піч! Харьк. у.
Картохля, -лі, ж. = картопля. Желех.
Літера́т, -та, м. Литераторъ, писатель.
Облуплений, -а, -е. Ободранный. знають як облупленого (кого). Превосходно знаютъ, насквозь видятъ. Мнж. 168.
Пекатися, -каюся, -єшся, гл. Отстраняться отъ кого. Поганий чоловік, я його пекаюся, дарма, що рідний брат. Міусск. окр.
Півгодний, -а, -е. = піврічний. Півгодний білет. Черк. у.
Слуп, -па, м. 1) Столбъ. Харьк., Кіев. Подол. 2) Полоса воловьей выдѣланной шкуры вдоль спины, идущая на подошвы. Волч. у. Ум. слупе́ць, слупик, слупчик.
Шкарубина, -ни, ж. = шкалубина = шкарлубина. Дивиться хазяїн шкарубиною, що робить жовнір із господинею. О. 1861. XI. 9 — 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТУКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.