Заме́люватися, -лююся, -єшся, гл. Завираться. Він уже замелюється.
Краєчок, -чка, м. Ум. отъ край.
Кружівка и кружілка, -ки, ж. = кужілка? = веретено? Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном-кружівкою. Добру свекруху маю, не дасть мя бити, знаю: видре щітку і гребінку, веретена і кружілку.
Лавочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ лава.
2) Дощечка, по которой вползаютъ въ улей пчелы.
Особшаний, -а, -е. Особенный, выдѣляющійся, выдающійся. Він же добрий кобзарь? — Ні, не дуже особшаний.
Побадьорнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бодрѣе.
Посудити, -джу́, -диш, гл. Посудить. Посудим людей раз, а люде десять раз.
Пристріти, -стріну, -неш, гл. Сглазить. Чи не пристрів тебе, сестро, Костомара? У його, кажуть, ледачі очі: гляне на коня.; завидуючи, то й коневі не минеться.
Простість, -тости, ж. Простота.
Роспиток, -тку, м. Разспросъ. Наум пристав до його з роспитками. Без роспитку. Безъ разспросовъ.