Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верескотнява, -ви, ж. = вереск.
Голубоцві́товий, -а, -е. Голубого цвѣта. Встрѣчено у М. Вовчка: Очиці голубоцвітові ясненькі. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
Зага́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Зазѣваться. Желех.
Иверень, -рня, м. 1) Щепка, отрубленная поперегъ дерева. Канев. у. В однім селі рубають, а в другім иверні літають. (Загадка: дзвін). Грин. II. 310. 2) Комокъ земли, вылетающій изъ подъ копытъ скачущей лошади. Cм. виверень.
Подриґати, -ґаю, -єш, гл. Подергать, поболтать ногами.
Попки мн. Раст. Trifolium pratense L. ЗЮЗО. І. 139.
Розрух, -ху, м. 1) Возмущеніе, мятежъ, бунтъ. 2) Смута, тревога, смятеніе. А тут вже розрух зробився: шукають тії молодиці: порозбігалися скрізь, якою вона дорогою йшла, та й найшли у житі. Рудч. Cм. і. 210.
Срібноводий, -а, -е. Съ блестящими, какъ серебро, водами. Срібноводий Прут. Млак. 116.
Убожчати, -чаю, -єш, убожшати, -шаю, -єш, гл. Становиться бѣднѣе. Шейк.
Шамтіти, -мчу, -тиш, гл. = шамотіти. Черевики або постільці більш свинячі наверх шерстю, щоб не шамтіло в траві. О. 1862. II. 65.