Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. Вх. Зн. 89. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію. Шух. І. 201.
Зана́дто нар. Слишкомъ, черезчуръ. Глядіть, щоб часом уже занадто великою не була. Рудч. Ск. II. 96. Не вже занадто солодкий буде. Н. Вол. у.
Зарі́чний, -а, -е. Зарѣчный.
Невільничка, -ки, ж. = невільниця. Чує Остап любії слова й пізнає козачку дівчину з русою косою, невільничку турецьку. МВ. ІІІ. 59.
Обкрутити, -ся. Cм. обкручувати, -ся.
Огрядненький, -а, -е., Ум. отъ огрядний.
Праправнучка, -ки, ж. Праправнучка. Г. Барв. 419.
Пришлий, -а, -е. Будущій. О. 1861. XI. Св. 36, 60. Дай нам, Боже, добре проживати цей рік і на пришлий в добрім щасті панувати. Чуб. ІІІ. 28. Пришле життя. О. 1862. IV. 104.
Сертучина, -ни, ж. Сюртукъ, плохой сюртукъ. Прийшов.... у якийся сертучині. О. 1862. II. 75.
Харцизство, -ва, с. Грабежъ, разбой. Чума, война, харцизство, голод. Котл. Ен. ІІІ. 27.