Ззира́тися, -раюся, -єшся, сов. в. ззирну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Переглядываться, переглянуться. Усі люде ззираються, сміються шпиком, що з того буде. Ззирались тоді між собою ученики.
Знайдух, -ха, м. = знайда.
Кімличка, -ки, ж.
1) Калмычка.
2) Деревянная курительная трубка съ длинной шейкой и выпуклой крышкой.
Консистувати, -тую, -єш, гл. Стоять постоемъ. Почали жолніре, консистуючи по городах і селах, беззаконні окорми од людей вимагати.
Нетерплячка, -ки, ж. Нетерпѣніе. Зося з великою нетерплячкою дивилась на далекий гай. бере його́ нетерплячка. Ему невтерпежъ, онъ не можетъ утерпѣть.
Пак Частица, вставляемая въ рѣчь въ значеніи отчасти подобномъ русскому «бишь». Як пак його звуть? А де ж Ганна, Катерино? Я пак і байдуже. Я пак і забув те зробити, що ви мені казали. Оттак пак! Іще що вигадай!
Підмезинний палець. Безымянный палецъ.
Спрацюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Утолиться, измучиться, изнуриться работой.
Учень, учня, м. Ученикъ. Не учень для вчителя, а вчитель для учня. Осман, високий учень мій в рицарстві.
Ушкати, -каю, -єш, гл. Говорить «ужъ». З неї городянина зробить, ушкати, штокати.... навчить.