Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкулкий

Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКУЛКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКУЛКИЙ"
Ведмедка, -ки, ж. Ведмедиха. Чужі баранки, Мелашка ведмедка: ведмежі лапи.... (Заговоръ). Мил. М. 40.
Галасливість, -вости, ж. Крикливость. Желех.
Зваря́льня, -ні, ж. = жлукто. Cм. зваряти. МУЕ. III. 34.
Ирщіння, -ня, с. = иршини. Желех.
Общипати Cм. общипувати.
Переснувати, сную́, -єш, гл.що нитками. Протянуть черезъ что нити. Двір переснує щось нитками. ЗОЮР. II. 17.
Питатися, -та́юся, -єшся, гл. = питати. Питався чорт баби: що о Бозі люде говорять? Ном. № 198.
Повишіптувати, -тую, -єш, гл. Излѣчить заговоромъ (многихъ).
Поприварювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и приварити, но во множествѣ.
Сивий, -а, -е. 1) Сѣдой. Сивий дід. 2) Сѣрый. Раз приїде сивим конем, у другий — вороним. ЗОЮР. І. 97. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім як везе. Посл. Сива шапка. Чуб. VII. 414. Гол. Од. 18. Брови чорні, очі сиві. Грин. III. 241. 3) Сизый. Ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. Вилинула б з-під калини, як сива зозуля. Чуб. V. 51. Туманець сивий. Грин. III. 398. Ум. сивенький, сивесенький. Дідусь сивесенький рида. Шевч. Ой ти, мій милесенький, голубе сивесенький. Чуб. V. 257.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКУЛКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.