Викичувати, -чую, -єш, гл. Вытеребить, выкорчевать. Гляди, щоб ти мені вирубав, викичував, зорав, пшениці насіяв.
Ворожбит, -та, м. Гадальщикъ, колдунъ.
Гори́цвіт, -ту, м. Раст. Adonis vernalis L.
Обсапувати, -пую, -єш, сов. в. обсапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Опалывать, ополоть и окучить.
Опороти, -рю, -риш, гл.
1) Распороть. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину.
2) Ударить сильно. Чоловік як опоре його кийком.
Подоточувати, -чую, -єш, гл. Прибавить къ чему, приставить, пришить еще кусокъ (во множествѣ). Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком подоточувана.
Позаливати, -ва́ю, -єш, гл. Залить (во множествѣ). На Великдень водами позалива. Позаливала вода луги, сінокоси. Громада була озвалась, то багатирь зараз їй горілкою роти позаливав.
Прудко нар. Быстро, скоро. Жени коні прудко, повертайся хутко.
Сімка, -ки, ж. Семерка (въ картахъ). Щось дивиться козирною сімкою.
Тканка, -ки, ж. 1) Ткань, тканая матерія. 2) Густая тканая сѣть для ловли мелкой рыбы. 3) Женское головное украшеніе, состоящее изъ коралловъ или жемчуга. Перлова тканка. Ум. тка́нонька, тканочка.
