Відгризатися, -заюся, -єшся, сов. в. відгризтися, -зуся, -зешся, гл. 1) Отгрызаться, отгрызться. Вовчими зубами відгризуся, ведмежою силою відборюся. 2) Отгрызаться, отгрызться, отбраниться. Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась.
Грюк IІ, -ку, м. Стукъ, грохоть. Ні стуку, ні грюку.
Запи́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. запита́тися, -та́юся, -єшся, гл. = запитувати. Запитайся, брате, яка моя доля.
Запиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. запха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Запихивать, запихнуть. Петрушкою рот запхала.
Калний, -а, -е. = кальний. Пізнають хлопці і в калній сорочці. Треба їм десь через дуже калну балку їхати.
Квартина, -ни, ж. = кварта. Ум. кварти́ночка.
Киндяк, -ка́, м. Лента? Родъ матеріи? Въ Думѣ про С. Кишку употреблено, повидимому, въ значеніи флага: Ой із города, із Трапезонта виступала галера, трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана, — гарматами арештована. (Паювали) златосині киндяки на козаки, златоглави на отамани. кинути. Cм. кидати.
Невдячно нар. Неблагодарно.
Передслово, -ва, с. = передмова.
Рудий, -а, -е. Рыжій. Ой ти рудий та поганий, поганого роду. Рудий, як собака. Голий, як руда миш. Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. Руда глина. Ум. руденький, руде́сенький.