Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкулити

Шкулити, -лю, -лиш, гл. Донимать. А що ця лозина добре шкулить?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКУЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКУЛИТИ"
Віконечко, -ка, с. Ум. отъ вікно.
Литвино́к, -нка, м. Ум. отъ литвин.
Ляшеня́, -ня́ти, с. Ребенокъ полякъ.
Позгинати, -ня́ю, -єш, гл. Согнуть (во множествѣ).
Солотвина, -ни, ж. Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468.
Тавлетка, -ки, ж. Аспидная доска. Шейк.
Трафляти, -ля́ю, -єш, сов. в. трафити, -флю, -фиш, гл. = трапляти, трапити. Трафила коса на камінь. Шейк.
Цвілий, -а, -е. Заплѣснѣвшій, гнилой. І пом'янули свого чумаченька хоч цвілими сухарями. Чуб. V. 1048. Цвіле сіно., Ум. цвіленький. А тим вони його поминали, що у себе мали: цвіленькими, сухенькими військовими сухарцями. АД. І. 255.
Цвіріньчук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Шкварити, -рю, -риш, гл. 1) Сильно нагрѣвать, жечь. 2) Жарить, поджаривать (въ салѣ, маслѣ). Якусь особу мацапуру там шкварили на шашлику. Котл. Ен. III. 46. 3) Дѣлать что либо съ силой, напряженіемъ (бить, бѣжать и пр.). Хлопці так і розіп'яли Потоцького та й давай шкварить. Рудч. Ск. II. 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКУЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.