Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкремітки

Шкремітки мн. Мелкіе обрѣзки и обломки мѣди, остающіеся при выдѣлкѣ различныхъ мѣдныхъ вещей. Шух. I. 285.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКРЕМІТКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКРЕМІТКИ"
Нахвалка, -ки, ж. Угроза. Перед нею Грицько з його нахвалками. Мир. Пов. І. 142. Почув я, що на неї нахвалки — бить би то її. Екатер. у.
Перегодя нар. = перегодом.
Полиція, -ції, ж. Полиція. А нарешті досталося, що в полиції сидів: Рудч. Чп. 237.
Понадточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и надточити, но во множествѣ
Попідписуватися, -суємося, -єтеся, гл. Подписаться (о многихъ).
Прокушувати, -шую, -єш, сов. в. прокуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Прокусывать, прокусить.
Роззути, -ся. Cм. роззувати, -ся.
Тельбушок, -шка, м. Ум. отъ тельбух.
Цятка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. Крапинка, пятнышко, точка. Гол. Од. 77. Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. Ком. Р. І. 20. 2) Капля, капелька. 3) Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. Гол. Од. 67. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Чуб. VII. 383. Ум. ця́точка.
Чустря, -рі, ж. ? Біга, як Синякова чустря. Ном. № 6674.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКРЕМІТКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.