Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкуратяний

Шкуратяний, -а, -е. Кожаный. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Ном. № 2623. У якому капшуці ваші гроші? — У шкуратяному гаманці. О. 1862. IX. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКУРАТЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКУРАТЯНИЙ"
Безум, -му, м. Безуміе. К. МХ. 41.
Вибичуватися, -чуюся, -єшся, гл. Выѣхать на гору, помогая лошадямъ, воламь. Вже як вибичувалися на рівне, так трошки оддихали. Стор. І. 146. Вибичувався з хурою на гору. Зміев. у.
Вижовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Висурмити, -млю, -миш, гл. Протрубить.
Засоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Посолить. Варвара заварить, а Сава засолить, а Микола поставить кола. Ном. № 507.
Приштукувати, -ку́ю, -єш, гл. Придѣлать, приладить.
Свідок, -дка, м. Свидѣтель. Св. Л. 127. Вам оце на свідки треба йти, як що бачили, як там він її бив. Лебед. у.
Тупу-тупу, меж., выражающее топотъ. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами. Рудч. Ск. І. 44.
Хвалення, -ня, с. Хваленіе. Господу воздам хвалення щире. К. Іов. 78.
Хвижа, -жі, ж. Вьюга, мятель. На дворі хвижа. Ном. № 6851. Під таку хвижу не одно одубіє. О. 1861. V. 72. Та се якісь люде приїхали, — за хвижею і не видно. О. 1861. V. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКУРАТЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.