Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкурат

Шкурат, -та, м. Кусокъ кожи. Дметься, як шкурат на огні. Ном. № 2502. Ум. шкурато́к. Постоли з шкуратка. Стор. МПр. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКУРАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКУРАТ"
Загарто́вувати, -вую, -єш, сов. в. загартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалять, закалить. Тільки крицю треба загартувати. Ком. II. 57.
Колотня, -ні́, ж. = колотнеча.
Мідя́к, -ка, м. Мѣдная монета. Сим. 208.
Невмілий, -а, -е. Неумѣлый. У невмілого руки болять. Ном. № 6021.
Опук, -ку, м. 1) Выпуклость. Харьк. 2) опук. Особый видъ крымской бѣлой соли. Мнж. 188.
Прибочний, -а, -е. Боковой. Н. Вол. у.
Прохиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прохилити, -лю, -лиш, гл. Раздвигать, раздвинуть (густо растущія растенія), пролагая себѣ путь, наклоняя (растенія) въ противоположныя стороны. Ой в городі бузина, вітер не прохилить. Грин. III. 171.
Різовиння, -ня, с. = різовини. Вх. Лем. 461.
Розвилистий, -а, -е. Вѣтвистый. Розвилисте дерево. Міусск. окр.
Упирь, -ря, м. Мертвецъ, сосущій кровь живыхъ, упырь. Один чоловік умер та й став упирем. А упирі кров з людей п'ють. Грин. II. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКУРАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.