Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкряботуха

Шкряботуха, -хи, ж. Скребущаяся (о мыши). Ум. шкряботушка. Мишка шкряботушка. Рудч. Ск. II. 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКРЯБОТУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКРЯБОТУХА"
Жураве́ль, -вля́, м. 1) Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. жура́влик, жура́вличок. Ув. журавли́ще, журавлю́ка.
Засту́да, -ди, ж. Простуда. Аф. 438.
Кібчити, -чу, -чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.
Обагрянок, -нку, м. = обаринок. Ум. обагряночок. Пішов милий на ярмарок, та й на ярморочок, — принесе мі сорок яблок та й обагряночок. Гол. II. 431.
Пророка, -ки, м. = прорік = пророк. Як був собі чоловік пророка. Мнж. 125.
Проторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Прогромыхать. Хутко проторохтіли вулицями. МВ. (О. 1862. III. 71).
Розсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. розсипатися, -плюся, -плешся, гл. 1) Разсыпаться, разсыпаться. Горох розсипався. Волосся розсипалось по плечах. Веселий промінь сонця йшов через вікно, розсипався поміж зеленим листом. Левиц. Пов. 162. Голос його розсипався між скелями, як весняний перший грім. Левиц. Пов. 355. 2) Распадаться, распасться. Тая земля, що він одлупив, взяла та й розсипалася у його в руці. Чуб. І. 144. Цебер розсохся і розсипався. Рудч. Ск. I. 129. Ой упала зоря з неба та й розсипалася, мила зорю позбірала та й затикалася. Чуб. V. 1194. Розсипались жовті кости як жар по печі. Чуб. V. 739. 3) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. У мене жінка розсипалась. Лохв. у. 4) Усиленно хлопотать, изъ кожи лѣзть. Зубиха ж тут так і розсипається. І сюди шатнеться, і туди мотнеться; і намисто Олені нав'язує на шию, і голову квітчає. Кв. II. 140.
Спритно нар. Понятливо, смѣтливо, ловко, проворно.
Чужосілець, -льця, м. Человѣкъ изъ чужого села. Не ви сінечки робили, робили сінечки чужосільці. МУЕ. III. 120.
Шпетний, -а, -е. Безобразный, плохой. Кв. Шпетна дорога. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКРЯБОТУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.