Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шильник

Шильник, -ка, м. 1) Дѣлающій шила. Шильник берднику не товариш. Ном. № 1027. 2) шильники терти, ши́льники-мильники терти. Увиливать отъ работы. Не хоче робити, тільки шильники тре. Сквир. у. Шильники-мильники тре, а трава аж плаче. Ком. Пр. № 693.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИЛЬНИК"
Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.
Вільго нар. Влажно, сыро. Вільго в ті хижі. Вх. Лем. 399.
Двоя́н, -на́, м. Большіе сосновые брусья, отправляемые изъ Полѣсья водою, преимущественно въ Пруссію.
Зсуропити, -плю, -пиш, гл. Смѣшать различнаго рода зерновой хлѣбъ. Зсуропив мішок пшениці та кукурузи та й змолов. Міусск. окр.
Клейнод, -да, м. 1) Драгоцѣнность. 2) Атрибуты власти, регаліи. Не на теє, миле браття, я Січ руйнувала, ой щоб я вам ваші землі, клейноди вертала. ЗОЮР. І. 322. Возьміть мої отаманські клейноди, панове, та однесіть москалеві. Шевч. 573.
Мокрі́сінький, -а, -е. Совершенно мокрый.
Осиротитися, -чуся, -тишся, гл. Осиротѣть. Ой ну люлі, мале дитя, що вчора вранці уродилося, а сьогодні ввечері осиротилося. Чуб. V. 767.
Рукомество, -ва, с. Ремесло. Зараз знати, що той парубок у людіх був, бо рукомества навчивсь. Харьк. г.
Хмарка, -ки, ж. Ум. отъ хмара.
Шкідливість, -вости, ж. = шкідність. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.