Муж, -жа, м. 1) Мужъ. Ой там стояла мужів громада, мужів громада, велика рада. 2) Мужъ, супругъ. Ги не будеш мені мужем, я тобі жоною.
Немоценний, -а, -е. Превышающій силы. У неї була немоценна болість.
Острах, -ху, м. Боязнь, страхъ, ужасъ. Острах молодих трясе. Усю ніченьку ні на волос не заснули, — такий острах узяв.
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся.
Позвірчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и звірчувати, но во множествѣ.
Пробишака, -ки, м. Буянъ, сорванецъ. Та коли б же люде путні, а то пробишаки, як і сам.
Сайдак, -ка, м.
1) = сагайдак. Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний.
2) Годъ рыболовнаго сака.
Сукатися, -каюся, -єшся, гл. = сучи́тися.
Сцячка, -ки, ж. Болѣзнь: недержаніе мочи.
Товариш, -ша, м.
1) Товарищъ. Гусь свині не товариш.
2) Членъ общества, участникъ предпріятія. Ум. товаришок.