Ваговий, -а, -е. 1) Продающійся на вѣсъ. Одібрав він миску слив вагових. Сталась йому причина — вагова сіль прибила. Сіно вагове. 2) Вѣсовой. 3) ваговий дрюк, дрючок. Шесть для поднятія воза при подмазкѣ колесъ.
Вороза, -зи, ж. Веревка или ремень въ кнутѣ, которыми бьютъ. Ум. ворозка.
Зави́ска, -ки, ж. Недоимка, просроченный платежъ. Це на вас зависка зосталась, а ми всі дали подушне.
Йойкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] йойкнути, -ну, -неш, гл. Плакать, вопить, вскрикнуть. А на зуб собі йойкай! Ні плаче, ні голосить, бо відай не може, лиш часом, часом йойкне: Боже милий. Боже!
Малі́ти, -лію, -єш, гл. Умаляться, уменьшаться. Той мусить рости, я ж маліти.
На́вірток, -тка, м. Коловерть, сверло съ вращающейся кривой ручкой?
Попередавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Пробазікати, -кає, -єш, гл. Проболтать, проговорить.
Розсіяти, -ся. Cм. розсівати, -ся.
Шкилити, -лю, -лиш, гл. Насмѣхаться, издѣваться. Шкилить та й шпилить цілий ранок з баби.