Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Красний, -а, -е. Прекрасный, красивый, хорошій. Не родися красна, та родися щасна. Ном. № 1674. За тиждень прийшла в Київ. Красний, Боже який! МВ. І. 23. Ой я знаю, ой я знаю, чого мила красна: перед нею й поза нею впала зоря ясна. Н. п. Ти, козаче молоденький, слова твоі красні. Мет. 107. Хто б мав таке слово пишне да красне, щоб так як на картині змалював той манастирь. К. ЧР. 99. Красний сей світ! Федьк. красна дівка. а) Созвѣздіе Дѣвы. б) Радуга. Чуб. VII. 575., Ум. красненький, красне́сенький.
Лепетли́вый, -а, -е. Болтливый. Левиц. І. 399.
Перелічити Cм. перелічувати.
Позаскороджувати, -джую, -єш, гл. Забороновать во многихъ мѣстахъ.
Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
Посумнитися, мнюся, мни́шся, гл. Усумниться. Тільки прошу в тім не посумниться.
Рашпіль, -ля, м. = рашкуль.
Роз'їсти, -ся. Cм. розїдати, -ся.
Саморослий, -а, -е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у.
Щебеташка, -ки, ж. = щебетуха. Ум. щебеташечка. Три пташечки щебеташечки. Мет. 307.