Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боргувати, -гую, -єш, гл. 1) Давать въ долгъ; кредитовать. К. ЦН. 219. Як станеш усім боргувати, ?по прийдеться без сорочки ходити. Ном. № 10617. Сидить багач та й дивує, що убогому жид боргує. Чуб. V. 1094. 2) Брать въ долгъ. Пішов чумак до жидівки боргувати мед, горівку. Грин. ІІІ. 575.
Брилка, -ки, ж. Ум. отъ брила.
Вигнітити Cм. вигнічувати.
Гарбузіння, -ня, с. Тыквенные стебли и листья.
Догові́р, -во́ру, м. 1) Договоръ, условіе. Напишемо листи, вічні договори, гострими шаблями. К. Досв. 153. 2) Попрекъ. Я ж тобі сказала при твоєму роду, щоб не було послі мені договору, бо в мене худоби не буде, візьмуть мене, серце, й так люде. Мет. 47.
Межи́гірря, -ря, с. Долина между горъ, ущелье.
Пововтузитися, -жуся, -зишся, гл. Повозиться. Довго пововтузилися, поки розібрали добре, як треба робити (молотити машиною). Харьк. у.
Синеголов, -ва, м. Раст. Eryngium planum L. ЗЮЗО. І. 122.
Сільський, -а, -е. Сельскій. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1313.
Черпаковий, -а, -е. Относящійся къ черпаку. черпако́ва хватка. Cм. хватка. Браун. 14, 15.