Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бит, -та, м. Драка. Такий меж їми був бит, що обидва на місті зістались. Черном.
Виплачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. виплатитися, -чуся, -тишся, гл. Расплачиваться, расплатиться, погашать, погасить долгъ. Жид поналічував на людей стільки довгу, що стало вже не в моготу й виплатиться. ЗОЮР. І. 285.
Вишкандибуватися, -буюся, -єшся, гл. При игрѣ въ шкандибки забрасывать палку дальше другихъ, пуская при этомъ ее колесомъ, чтобы она ударялась о землю то однимъ концомъ, то другимъ. КС. 1887. VI. 476.
Насипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. насипати, -плю, -плеш, гл. 1) Насыпать, насыпать. Пам'ятатиме до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють. Ном. № 3646. Казав собі насипати високу могилу. Н. п. 2) Наливать, налить. Насипай швидче борщу, — їсти хочеться, аж шкура болить! Харьк. г. Насип мені ще чарочку! Харьк. Насипмо оливи. Рудч. Ск. II. 150.
Осторобитися, -блюся, -бишся, гл. Испугаться, съ испуга разбѣжаться. Вх. Зн. 45.
Перестоювати, -юю, -єш, сов. в. перестояти, -тою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять, постоять. Перестояли ми три дні и Кумицях. МВ. І. 63. Вода ся повинна перестояти де небудь у захистному місці до вечора, щоб бува хто не напився. Грин. II. 321. 2) Слишкомъ долго простаивать, простоять, перестояться. Борщ перестояв і згуск. 3) Пережидать, переждать стоя. Перестояли дощ під повіткою. Сховай мене, мій таточку, у коморю, — може я сі гостоньки перестою. Мил. 154. 4) Простаивать, простоять дольше. Скрипливе дерево і добре перестоїть. Ном. № 8156.
Поскрипувати, -пую, -єш, гл. Поскрипывать. Ой чого ти поскрипуєш, ти, ядлова хато? Лукаш. 38.
Семигривенний, -ного, м. = семигривенник. Гурки — семигривенний за сотню. О. 1861. І. 146.
Укришити Cм. укришувати.
Цілоденне нар. Цѣлый день. Желех.