Вого́ник, -ка, м. Огонекъ. Ум. отъ вого́нь.
Зацю́кати, -каю, -єш, гл. Начать слегка рубить топоромъ.
Зікра́тий, -а, -е. Бѣлоглазый. Зікратий кінь. І на зікратого сам сівши, на штурм їх не веде, а мчить.
Піддужати Cм. піддужувати.
Поглинути, -ну́, -не́ш, гл. Проглотить. Згинули, мов їх земля поглинула. Бодай вас свята, земля поглинула живими! — проклятіе.
Погрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. погрози́ти, -жу́, -зиш, гл. Грозить, угрожать, погрозить. І погрозив йому Ісус.
Семигривенник, -ка, м. Монета въ двадцать копеекъ. Дружко кладе на тарілку семигривенник грошей. Є семигривенник у кишені.... ходімо прогуляємо.
Стригти, -жу́, -же́ш, гл.
1) Стричь. До Миколи ніколи не сій гречки, не стрижи овечки.
2) Бить. Всіх за все по спині стриг.
3) кінь стриже вухами. Конь прядетъ ушами.
4) — зуби на ко́го. Острить на того зубы.
5) — куди. Направляться къ чему; намекать на что. Он куди його тягне. он куди він стриже. Христя знає, куди се Грицько стриже, та мовчить.
Трахточок, -чка, м. Ум. отъ трахт.
Цибулиння, -ня, с.
1) Стебли лука.
2) Раст. Sagittaria Sagittaefolia L.