Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шведчина

Шведчина, -ни, ж. Эпоха пришествія шведовъ въ Украйну 1808—9 г.г. Очнувсь дурень у шведчину. Ном. № 454.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВЕДЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВЕДЧИНА"
Воложити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать влажнымъ. Аф. 320. 2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Мнж. 76. Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом! Алв. 11.
Гребі́нниця, -ці, ж. Самое толстое полотно. Подольск. г.
Дзендзелі́я, -лі́ї, ж. Раст. Золототысячникъ. Erythraea Centaurium. ЗЮЗО. I. 122.
Купальниця, -ці, ж. Купальщица. Полт. г.
Облачок, -чка, м. Ум. отъ облак.
Обмітка, -ки, ж. = обметиця 2. Шух. І. 170.
Огріх, -ха, м. Пропущенное мѣсто при паханьѣ поля. Глядіть же, щоб оранка без огріхів була. Харьк.
Підданий, -а, -е. 1) = підданець 1. 2) = підданець 2. Три пани, два отамани, а оден підданий. Ном. № 1174. Сухомлинського пана підданий. МВ. І. 41.
Підсапувати, -пую, -єш, гл. Окучить (растеніе). Ой в городі бузина, — треба підсапати. Грин. III. 171.
Терміта, -ти, ж. = терміття. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВЕДЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.