Заховати, -ваю, -ешъ, гл.
1) Спрятать, запрятать. Украдешь одежу и заховаешъ. Рудч.
2) Сохранить, уберечь. Видъ урокивъ и Богъ не заховае. Заховай носъ одъ сього лыха!
3) Похоронить. Заховае хоть и пипъ Абы грошей сорокъ кипъ. Сама хоче мене маты в землю заховаты.
Карати, -ра́ю, -єш, гл. Наказывать, карать. Було тобі знати, як Байду карати: було Байді голову істяти. Доля карає і вельможного, і неможного. Мене, браття, милосердний Господь б'є й карає: хлібом і сіллю, скотиною і дитиною. Кого Бог кара на світі, то й вони карають. сло́вом карати. Корить, бранить. Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає. на го́рлі кара́ти. Предавать смертной казни.
Кусака, -ки, об.
1) Кусливый человѣкъ.
2) ж. Водка, настоянная на перцѣ съ прибавкой и иныхъ кореньевъ.
Лози́на, -ни, ж. Стебель лозы. Берегом, бережиною загубив хустку під лозиною. Ум. лозинка, лози́ночка.
Ма́ківочка, -ки, ж. Ум. отъ маківка.
Півторак, -ка, м. Все мѣрою въ 1 1/2. Півторак бичок. Півторак мішок. Ум. півторачок. Вивела коника і осідлала, винесла гачок і півторачок.
Принародно нар. = прилюдно. Прилюдно, принародно бито.
Присхнути, -ну́, -не́ш, гл. Присохнуть. Присхне, як на собаці.
Укурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. укури́тися, -рюся, -ришся, гл. Пылиться, запылиться. Як не вкрити хліб, то вкуриться.
Цідилка, -ки, ж. = ціди́лок. зостався на цідилці. Попался во лжи.